Коли якість не «до лампочки»

Протягом останніх десятиліть світлотехнічна галузь розвивається дуже швидкими темпами. Тож на ринку представлений багатий асортимент штучних джерел світла на будь-який смак і гаманець. Проте, споживач повинен усвідомлювати, що далеко не кожен торгівельний заклад намагається закуповувати дійсно якісний товар, хоча всі умови для того, щоб досліджувати подібну продукцію, в нашому обласному центрі є. Саме в Полтаві вже 43 роки поспіль працює Науково-дослідний центр випробувань електричних ламп та технологічного обладнання (ЦВЕЛ), який акредитований Національним агентством з акредитації України на відповідність міжнародному стандарту ДСТУ ISО/ІЕС 17025.

Центр оснащений унікальним обладнанням, у тому числі спеціальними фотометричними кулями діаметром один, півтора і три метри та циліндричними фотометрами для вимірювання світлового та променевого потоку ламп, фотометричними лавами, монохроматорами для визначення спектральних та колірних характеристик джерел світла, еталонними світловимірювальними лампами світлового потоку типу СИП тощо. Він забезпечений усією необхідною нормативною документацією та висококваліфікованим персоналом. Тут є можливості для проведення випробувань технологічного обладнання для харчової та м'ясомолочної промисловості, деревообробних станків, зварювального обладнання, електропобутової продукції та засобів обчислювальної техніки.

До речі, не всі знають, що саме в Полтаві зберігається вихідний еталон України одиниці світлового потоку, а Полтавський центр випробувань електричних ламп та технологічного обладнання виступає координатором міжлабораторних порівнянь результатів вимірювань електричних ламп між лабораторіями України. ЦВЕЛ за власної ініціативи проводить порівняння результатів вимірювань з випробувальними лабораторіями провідних світлотехнічних фірм світу “GE” (м. Будапешт, Угорщина), “PHILIPS” (Піла, Польща) та Всеросійським науково–дослідним інститутом джерел світла (м. Саранськ, Росія). І щоразу результати цих міжлабораторних порівнянь підтверджують високу точність роботи полтавських світлотехніків.



З 1999 року центр бере активну участь в Державній програмі по розробці національних стандартів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами. Він є головною організацією по стандартизації Міністерства промислової політики України (ГОС 36) по лампах та відповідному обладнанню та веде Технічний комітет ТК 137 “Лампи і відповідне обладнання”. До складу цього технічного комітету входить 22 організації. Лише торік ними розроблено проекти 8 національних стандартів. Всього на сьогоднішній день в Україні на електричні лампи та світлотехнічне обладнання чинні більше 100 національних стандартів України (ДСТУ), з них 75 гармонізовані з європейськими та міжнародними.

Впродовж останніх років центр випробувань здійснює чимало дослідницьких робіт на замовлення підприємств–виробників та постачальників світлотехнічної продукції. Остання «новинка», яку освоїли нещодавно – це розробка файлів формату IES, без яких зараз не обходиться жоден виробник світильників та дизайнер інтер’єрів. Як відомо, приміщення може здаватися зручним або ні, в залежності від рівня освітлюваності і кольоровості випромінювання джерел світла. Тож проектувальники спершу моделюють той чи інший світильник у різних ситуаціях. Щоб завантажити певний світильник в світлотехнічну програму, необхідно виразити його світлорозподіл у вигляді файла в спеціальному форматі. Існує кілька таких міжнародних форматів, найбільш популярним вважається формат IES, розроблений Світлотехнічним товариством Північної Америки. Він підтримується більшістю відомих професійних світлотехнічних програм, в яких використовуються світильники для зовнішнього та внутрішнього освітлення, таких як DIALux, Relux, Lightscape, 3D Studio Max, 3D Studio Viz та іншими.

Отже, виробники освітлювальних приладів, які не мають можливості самостійно провести фотометрування своєї продукції у відповідності із загальноприйнятими вимогами і сформатувати файли в форматі IES, відтепер можуть звернутися за допомогою до ДП «Полтавастандартметрологія».

Загалом протягом минулого та нинішнього років було проведено 672 випробування зразків різноманітної продукції, як з усіх куточків України, так із близького та далекого зарубіжжя. Найбільше надійшло на дослідження компактних люмінесцентних ламп. За результатами проведених робіт, близько 30% зразків перевіреної продукції не відповідали встановленим вимогам. Основні показники, за якими зразки виробів не відповідали вимогам нормативних документів: значення світлового потоку ламп менше задекларованого виробником (70% забракованих зразків), рівень радіозавад перевищує нормовані значення (30% забракованих зразків).



Зазвичай, досліджувати подібну продукцію беруться лише добросовісні товаровиробники та торгівельні мережі, яким небайдужа якість їхніх товарів. Так, один з вітчизняних виробників світильників постійно випробовує пластик, який він використовує для їх виготовлення, аж доки не переконається, що виріб буде абсолютно безпечний для споживача. На жаль, це швидше приємний виняток, ніж правило, адже левова частка продукції, яка надходить на вітчизняний споживчий ринок, не тестується на предмет безпечності. Так, якщо в минулому році за показниками безпеки пройшли випробування 185 ламп різних типів, то впродовж семи місяців поточного року, лише 40. Втім, небезпечна світлотехнічна продукція може приховувати безліч ризиків: від банального вибуху лампочки, осколки від якої розлітаються врізнобіч, до оплавлення пластику чи короткого замикання контактів в неякісному світильнику, що може призвести до пожежі. Не кажучи вже про те, що неякісні лампи, зазвичай, «не проживають» й половини відведеного їм терміну та масово «грішать» неправдивими даними про високу потужність, світловий потік та клас енергоефективності.

Небезпеку становлять і неякісні лампи у соляріях, які випромінюють неконтрольований ультрафіолет. Зловживання такою сумнівною засмагою може через певний проміжок часу спровокувати у людини рак шкіри. Через недолугість законодавства, ніхто не проводить періодичну перевірку цих приладів, тож перед тим, як іти засмагати, слід обов’язково поцікавитися терміном використання ламп та наявністю документального підтвердження, що вони проходили відповідні випробування, оскільки неякісне та зношене обладнання вкрай шкідливе для здоров’я.

Наразі Україна перейшла від жорсткого контролю з боку держави за дотриманням стандартів виробниками світлотехнічної продукції до ринкових механізмів регулювання ринку, прийнятих у Європі, коли споживач сам вирішує, якому виробникові дати «зелене світло», проголосувавши за його продукцію карбованцем, а кого ігнорувати, прирікши на бакрутство. Та поки що, через низький рівень обізнаності та свідомості більшої частини населення, цей механізм практично не діє. Тому сучасний споживач повинен уважно дивитися, що він купує, чи має цей товар належне маркування, чи пройшов він добровільну сертифікацію (про що свідчить зображення трилисника з певним номером органу, який сертифікував продукцію), чи є необхідні супровідні документи (сертифікати якості, декларації про відповідність тощо).

Відповідно до європейських норм, всі обов’язкові вимоги до продукції, процесів та послуг, зокрема, що стосуються безпеки продукції, мають бути викладені у технічних регламентах. А виробник має надати декларацію про відповідність вимогам цих регламентів своїх виробів, за кожне слово в якій повинен відповідати «головою».

На сьогодні Кабінетом Міністрів України затверджено чотири технічні регламенти на світлотехнічне обладнання. Отже, кожна партія світлотехнічної продукції повинна супроводжуватися деклараціями про відповідність та свідоцтвами про визнання достовірності якісних посвідчень, виданих на території інших держав. Тож керівники торгівельних закладів просто не повинні брати на реалізацію продукцію без цих документів, бо ж як показує практика, низька якість ламп та світлотехнічного обладнання назавжди псує репутацію як фірм, що їх виробляють, так і тих, що продають подібну продукцію. І це – недивно, адже покупці, придбавши один неякісний виріб, не захочуть купувати його ще раз, а оберуть собі іншого виробника, іншого постачальника й інший магазин.