Що не завадить знати про будівельні матеріали?

Кожен споживач хоча б раз у житті купував будівельні матеріали та стикався з питанням безпечності та якості придбаного товару. Цемент, цегла, металопластикові вікна, залізобетонні вироби, керамічна плитка – цей перелік знайомий кожному з нас. І якщо донедавна будівництво велося тільки влітку, тому що технологічні особливості приготування розчинів були такі, що їх треба було робити при плюсових температурах, то зараз сучасні технології дозволяють проводити ці роботи протягом усього року. Однак незважаючи на стрімкий розвиток будівельної галузі, питання якості будівельних матеріалів набуває дедалі більшої актуальності.Тож чи завжди компетентний наш вибір і що ми повинні знати про їхню якість та безпечність, щоб звести до мінімуму можливі ризики для здоров’я, придбати товар який з часом «не підведе» та не шкодувати про марно витрачені кошти?


Що не завадить знати про цемент?

Не завадить знати, що до цементів належить досить велика група різноманітних гідравлічних речовин, головною складовою частиною яких є силікати і алюмінати кальцію. Проте, основною сировиною для виробництва цементу служать вапняк і глина, які змішують у певному співвідношенні (75—80% вапняку і 20— 25% глини) та випалюють до спікання при температурі близько 1450 C. Шматки спеклої цементної маси, яку називають клінкером, після охолодження розмелюють, внаслідок чого утворюється сіро-зелений порошок, який і називають цементом.

Змішування цементного розчину з гравієм і щебенем дає бетон. Якщо бетоном наповнити залізний каркас (залізні стержні, дріт тощо), то отримаємо залізобетон.

Цемент маркується в залежності від двох характеристик – це здатність витримувати певне навантаження і відсоткове співвідношення різних добавок до загального його об’єму. Перший параметр позначається буквами М або ПЦ із певною цифрою. Наприклад, маркування М 500 показує, що даний вид цементу здатний витримати навантаження в 500 кг/см. Найбільш поширені цементи з маркуванням 300, 400, 500, однак зустрічається продукція і з відміткою 700.

Вміст добавок позначається буквою Д. Наприклад, цемент з позначкою Д20 буде містити 20% добавок. Ця характеристика важлива тому, що відсоток добавок впливає на пластичність і міцність цього матеріалу. Найпопулярнішими марками цементу є марки 400 та 500, вони швидко тверднуть. Позначка ПЦ розшифровується як (портландцемент), ШПЦ – як шлакопортландцемент. Шлакопортландцемент дешевший, адже до його складу додають понад 35% шлаків. Проте, твердне він довше й менш стійкий до впливу грунтових вод.

Якщо цемент володіє якимись додатковими специфічними властивостями, то про це також зазначають на маркуванні. Наприклад, матеріал, який твердне швидше за всіх, має позначку Б.

Крім того, існує ще цілий ряд спеціальних різновидів цементу, призначених для промислового будівництва (водних чи залізобетонних конструкцій, заглушки газових та нафтових свердловин тощо). Кольоровий цемент з домішками хімічних барвників використовують для декоративного оздоблення.


Щоб будова не почала руйнуватися

Кілька місяців тому у 8 магазинах Херсонщини правоохоронці вилучили 35 тонн низькоякісного цементу, який продавався під маркою відомого заводу-виробника. Хоча зовнішній вигляд мішків і походив на відому торгівельну марку, але на них не було належного маркування. Такий цемент коштував утричі дешевше за оригінальний. Дослідження показали, що з’єднувальних речовин у ньому було у 3-4 рази менше допустимої норми, тож під час перевірки на міцність, він ледве дотягнув до марки 100, хоча продавали його під маркою 400!

За даними Союзу споживачів України щороку на вітчизняному ринку продають близько 1 мільйона тонн несертифікованого цементу сумнівної якості. Оскільки він реалізовується у вигляді порошку, його легко чимось розбавити. Як правило, з цією метою використовують золу, мінеральний порошок, а то й взагалі пилюку. На жаль, визначити присутність в цементі непотрібних домішок візуально навряд чи вдасться, як і неможливо «на глазок» визначити його марку. Випробування цементу можна провести винятково в лабораторних умовах і тривають вони аж 28 днів: за цей час цей матеріал змішують з водою, відстежують за скільки розчин затвердіє, а після цього перевіряють на міцність.

Тож щоб не потрапити в халепу, категорично не рекомендується купувати цемент де прийдеться: на трасах, з вантажівок, на ринках у випадкових осіб. Як правило, продають таку продукцію без «опізнавальних знаків», в кращому випадку на паперовому мішку буде напис «ПЦ 500» або «М-500» і жодних інших відомостей про товар і його властивості, координати виробника та фасувальника. Це істотне порушення, адже якщо невідомий виробник, то й жодних гарантій, що перед Вами саме будівельний матеріал зазначеної марки, немає.

Отже, купуючи цемент, уважно огляньте упаковку, вона повинна бути міцною, без пошкоджень і мати належне маркування. Крім вищезгаданої інформації, на ній повинен бути вказаний нормативний документ, за яким було виготовлено продукцію та значок трилисника з номером органу по сертифікації. Пам’ятайте, жоден солідний виробник не буде розфасовувати цемент, «як попало».

Обов’язково зверніть увагу на дату виробництва. Науково доведено, що за 1 місяць зберігання цемент втрачає всього 5% від своєї активності. Проте, вже через півроку зберігання цемент може втратити до 50% своїх властивостей! Тому намагайтеся не користуватися матеріалом, який довго пролежав на складі.

Найкраще купувати будівельні матеріали якщо не безпосередньо у виробника, то хоча б в спеціалізованих магазинах, де Вам завжди готові показати усі необхідні дозвільні документи. Вимагайте сертифікат відповідності, наявність цього документу - це одна з гарантій якості товару, яка підтверджується незалежною стороною – органом з сертифікації, та передбачає періодичний контроль якості та безпеки продукції під час дії сертифікату.

Копії сертифікатів відповідності повинні бути, як у відвантажувальних центрів, які займаються фасуванням цементу, так і в магазинів, де його продають. Позначення та найменування цементу в сертифікаті повинно співпадати з маркуванням на мішках. Навіть якщо Вам доведеться заплатити трішки дорожче, Ви без сумніву заощадите, уникнувши багатьох ризиків пов’язаних з використанням матеріалів сумнівної якості, адже застосування неякісного цементу може призвести до того, що з роками споруда почне руйнуватися.

До речі, не забудьте простежити, щоб будівельники, які будуть працювати з цим будівельним матеріалом, клали його «на совість», а не «економили», замінивши левову частину цього будівельного матеріалу піском.


Для цегли головне міцність і морозостійкість

Купуючи цеглу важливо звернути увагу, як на наявність усіх дозвільних документів, так і на її технічні характеристики, зазначені на маркуванні. Так, про міцність цегли «говорить» її марка. Наприклад, марка 100 означає, що цегла гарантовано витримає напругу в 100 кілограмів на 1 квадратний сантиметр. Чим більша міцність, тим дорожча продукція, хоча для малоповерхового будівництва достатньо марок 75-100.

Крім того, цегла має бути морозостiйкою, цей показник теж зазначають спеціальною цифрою. Наприклад, якщо Ви бачите позначку 15, то це означає, що в насиченому водою станi вона витримає без ознак видимих пошкоджень не менше 15 циклiв поперемiнного заморожування i вiдтавання. Цей показник може бути й більшим: 25, 35, 50. Для будівель Полтавщини оптимальний показник морозостiйкості повинен бути не нижчим F-25. Застосування цегли марок з найнижчими показниками (75 за мiцнiстю та 15 за морозостiйкiстю) допускається лише для зведення внутрiшнiх перегородок будинків та окремих невiдповiдальних споруд (сараїв, гаражів тощо).

Важливою характиристикою цегли є пустотілість або наявність в ній порожнеч, саме завдяки ним вона легша і краще зберігає тепло. Тому повнотіла цегла без отворів використовується лише для будівництва фундаментів та цоколів.

Пам’ятайте, цегла, яка реалізовується без сертифікатів відповідності, як правило не відповідповідає задекларованим показникам по міцності, морозостійкості та геометричним розмірам. Трапляються партії, в яких вироби мають тріщини, вапнякові включення, сколи, притупленості, багато недопалених та перепалених виробів. Усі ці невідповідності, як правило, спричинені не дотриманням технології виробництва та технологічної дисципліни.


Щоб «очі» Вашого дому служили довго

Віконні профілі повинні бути перш за все якісними, а вже матеріал, з якого їх виготовлено – справа смаку. Так, перевірені століттями вікна з дерева, по-праву вважаються екологічно чистими. Після обробки хорошими антисептиками та фарбами деревина продовжує «дихати», проте, вона вимагає постійного догляду, без якого неодмінно почне псуватися. Дереву властиво реагувати на зміну температури та вологості, воно швидко розсихається під дією сонячних променів, може змінювати форму, колір. Та й коштують якісні дерев’яні вікна значно дорожче від пластикових.

Перевага останніх в тому, що без особливих зусиль з боку споживача, вони служитимуть йому від 20 до 50 років, зберігаючи при цьому бездоганний зовнішній вигляд. Пластикові вікна надійно захищають від холоду та шуму, не пропускають вологу. Щоправда, таке приміщення треба частіше провітрювати.

При виборі віконного профілю має значення країна виробник, кількість камер, ізоляційні характеристики, чим більше у середині профілю відсіків заповнених повітрям, тим він «тепліший». Славу найкращих профілів заслужили німецькі, а ось турецькі - здебільшого розраховані на теплий клімат цієї країни й дуже часто не відповідають вимогам наших стандартів за товщиною стінок.

Велику роль для теплоізоляції відіграє ущільнювач, адже саме він забезпечує герметичність конструкції. Вікно повинно мати як мінімум дві герметичні прокладки, встановлені по всьому периметру.

Також варто пам’ятати, що навіть найкраще вікно може «підвести», якщо буде порушено технологію його монтажу.

На всі віконні профілі, які реалізовуються в Україні, мають бути сертифікати відповідності, які свідчать про те, що вони «з честю» пройшли усі необхідні випробування.