Полтавська область - одна з трьох областей, на 100% забезпечених автомобілями "швидкої"

Найкраще, тобто на 100% від потреби, автомобілями "швидкої допомоги" забезпечені в Україні три області: Дніпропетровська - 331, Полтавська - 110 та Харківська - 244 машини. Щоправда харківський парк "швидких" зношений більш як на 80%. До речі, така проблема є в більшості регіонів.

Про це повідомляють власні кореспонденти УКРІНФОРМу, які досліджували організацію та можливості надання екстреної медичної допомоги у 18 регіонах України.

Як свідчать дані моніторингу, до повного забезпечення наближається Рівненщина, тут для цього необхідно докупити всього лише три "швидких". Найбільш разючий розрив між потребою і реальністю виявився на Донеччині та в Запорізькій області, де не вистачає, відповідно, 352 та 196 автомобілів "швидкої допомоги".

Не всюди є й необхідна кількість точок тимчасового або постійного базування "швидких". Достатньо їх у Криму, на Дніпропетровщині, Полтавщині і Харківщині, у 3,5 раза менше, ніж потрібно - в Херсонській, удвічі - в Івано-Франківській та приблизно в півтора рази - у Чернігівській і Миколаївській областях.

Майже у всіх регіонах, крім Дніпропетровщини, Луганщини та Харківщини, є проблеми з оснащенням "швидких" системами GPS-навігації, аж у п'ятьох областях, а саме Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Хмельницькій та Херсонській, "швидкі допомоги" взагалі не обладнані GPS, в інших - обладнані частково.

Проте, найскладніше не встановити навігатори на машинах, а забезпечити GPS-технологіями оперативно-диспетчерські служби всіх обласних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Адже це потребує значних фінансових вкладень. Так, для невеличкої Хмельниччини така апаратура обійдеться в близько 4 млн грн. "Це великі кошти, які ми з обласного бюджету поки що не можемо виділити", - зазначив голова Хмельницької облдержадміністрації Василь Ядуха під час всеукраїнської селекторної наради, що відбулася під головуванням віце-прем'єр-міністра Костянтина Грищенка.

Проблемою всеукраїнського масштабу є виділення спеціальної радіочастоти для прийняття викликів екстреної меддопомоги. Єдиної такої частоти немає, практично, в жодному регіоні, лікарі використовують локальні частоти, часто спільно з іншими службами, що аж ніяк не полегшує роботи.

Відразу кілька регіонів поскаржилися на недостатнє кадрове забезпечення: бракує медперсоналу службі швидкої (екстреної) допомоги в Донецькій, Луганській та Херсонській областях.

Один із небагатьох позитивних моментів, який можна виокремити в роботі служби швидкої (екстреної) допомоги, є достатнє на даний час забезпечення цієї служби ліками та медобладнанням. У деяких регіонах навіть створено запас на весь 2013-й рік.